Школа №96

Школа 96 - місце, де годинник рухається як у фільмі зі сповільненим ефектом, а вчителі відгадують свої власні загадки. Тут діти швидко навчаються, як обходити правила, але не завжди навчають тому, що на уроках. Здавалося б, краще бути детективом, щоб знайти свої загублені години життя, які залишились в шкільних коридорах. Всі ми тут - злочинці часу, а школа - наша в'язниця.

Вчився тут 3 2010 року. Сама школа красива та чиста. Радий, що тут доробили майданчики і можна нормально займатись. Зробили нормальні туалетні кабінки у чоловічому туалеті на першому поверсі (раніше там не було дверцят, а бетонні перегородки були висотою ~1.30 м, тож старшокласники могли бачити сусідні кабінки). Але от на рахунок вчителів... Я любив хімію і коли в нас почали її викладати, я слухав на уроках та вчився. Але вчителька (не буду конкретизувати, але якщо вона це читає, то зрозуміє) відбила усіляке бажання вивчати даний предмет. Коли я сиджу на уроках, то люблю щось покрутити в руках, ну така особливість (яка не є рідкістю). І вона вважала, що я "бавлюсь на уроках" і навіть дзвонила перед усіма учнями батькові! Зараз я навчаюсь у коледжі. В перший семестр я ставився до хімії не з привітністю, але на другий, після невеличких канікул, я всю пару відповідав на запитання та зробив усі завдання ідеально. Викладачка була здивована моїми знаннями і тоді я точно зрозумів, що вчителька була не права. Це був лиш один приклад. Таких людей, з своїми, на мою думку, не правильними поглядами на деяких учнів тут достатньо. Цю школу я б вам не радив. Усі мої спогади з неї - лише страх та злість. Завдяки коледжу, я зміг порівняти, що таке "вчити" та "викладати".