Смайлик

Після сьомого класу перестав регулярно відвідувати школу, бо єдиний учитель, який міг мене чомусь навчити, перейшов до ліцею. Батьки мене відправили в дитячий клуб "Смайлик", Я вчив там математику на просунутому рівні, протягом 4 років. Останній рік у школі був найскладніший, бо була постійна підготовка до ЗНО. Але саме уроки математики з Мариною Олегівною (вчитель математики) допомогли мені добре скласти іспит. Ми проводили кілька пробних ЗНО (на цих пробних вчителі створювали атмосферу як на справжньому іспиті) це дуже сильно допомогло у подоланні стресу на самому екзамені, самі уроки були досить цікаві, особисто я потоваришував з багатьма цікавими людьми коли ходив у групу (хоча спочатку я що мені краще ходити одному, бо буде більше інформації особисто для мене, але я сильно помилявся, коли хтось з моїх товаришів не міг вирішити або я сам не розбирався то мені на виручку завжди приходили друзі, а коли ти сам комусь пояснюєш, то ти нагадуєш собі вже вивчений матеріал, що немало важливо - це добре допомагає щось запам'ятати. Але в мою пригоду в смайли не обмежувалося тільки в математиці (велику кількість часу я провів саме на уроках математики) там є ще багато різних цікавих гуртків я був ще на програмування (що дало мені дуже велике розуміння як працює більшість речей у цьому світі і я сам можу їх програмувати без особливих складнощів. Ще не можу пропустити перукарню в клубі (часто мені рятувала коли я був зарослий, але треба було виглядати по-людськи) ну і останнє, але не за значенням це люди, які там працюють. Адже я думаю що саме люди роблять це це місце таким хорошим, не можу виділити когось одного, бо це буде несправедливо (та й не можу я написати про всіх це вже й так занадто затяглося). начальства до звичайного робітника всі в ньому будуть привітні і завжди допоможуть, напевно на цьому все, бо вже затягнув, хоча можу писати про це нескінченно, але пора закінчувати, коротше люблю я цей Клуб так що 10/10.